Історія появи електронних таблиць: з минулого до теперішнього часу
Розвиток будь-якого бізнесу неможливий без чіткого планування, для якого треба мати оперативну, точну та легко сприйману інформацію. Організувати все це допомагають електронні таблиці. З нашої статті ви дізнаєтесь, коли і як вони з'явилися, а також кому і навіщо вони потрібні.
Зміст:
1. Що таке електронна таблиця
2. Застосування електронних таблиць
3. Історія появи електронних таблиць
4. Електронні таблиці сьогодні
5. Альтернативи
6. Переваги електронних таблиць
7. Недоліки електронних таблиць
8. Підіб'ємо підсумки
Що таке електронна таблиця
Електронна таблиця – комп'ютерна програма, яка допомагає організовувати, аналізувати та зберігати дані у табличному форматі, а також автоматизувати обчислення. Цей інструмент розробляли, щоб замінити їм паперові таблиці, які широко використовуються бухгалтерами, і вивести їх на цифровий, більш сучасний рівень.
Більшість розрахунків (особливо у сфері бухгалтерії) виконуються у форматі таблиці. Згадайте, як виглядають кошторис витрат, розрахункова відомість, фінансовий баланс, платіжка від постачальника комунальної послуги. З появою електронних таблиць стало легко і просто вирішувати обчислювальні завдання, які раніше вимагали від користувача як мінімум базових знань програмування.
Комп'ютерна програма обробляє дані, що знаходяться в клітинках таблиці. У кожній з них можуть бути не лише цифри, а й текст, а також результати, одержані внаслідок застосування формул. Останні автоматично розраховують і показують значення, взаємодіючи із вмістом клітинок. З їхньою допомогою можна швидко додавати, віднімати, множити велику кількість цифр відразу, порівнювати їх, визначати середнє арифметичне, знаходити найбільший і найменший показник і не тільки.
Кожен користувач електронної таблиці має можливість налаштовувати збережені ним значення і бачити, як внесені зміни впливають на результат. Особливо корисна ця опція для виконання аналізу «якщо», оскільки швидкість дослідження збільшується у рази проти розрахунків вручну. Крім стандартного набору арифметичних дій (складання, віднімання, множення та ділення), сучасні програми для роботи з електронними таблицями пропонують функції, що дозволяють проводити статистичні та фінансові операції. Наприклад, прорахувати стандартне відхилення чи чисту наведену вартість можна, якщо попередньо запрограмувати у формулі необхідну функцію. Вони також здатні впоратися і з більш специфічними завданнями – наприклад, перетворити текст на числа.
Деякі досі вважають, що електронна таблиця – це простий розмічений на стовпці та рядки лист, який можна без особливих зусиль «намалювати» у тому ж документі MS Word. Така думка помилкова, адже насправді це справді потужний інструмент, що дозволяє робити складні розрахунки та спрощувати цим вирішення завдань у різних сферах.
Застосування електронних таблиць
Електронні таблиці прийшли на зміну паперовим у всіх сферах нашого життя. Спочатку їх розробляли для вирішення завдань лише у бухгалтерському обліку, а сьогодні їх широко застосовують скрізь, де потрібно створювати, сортувати та використовувати списки табличного формату: від дитячого садка до великої корпорації.
Табличний процесор як частина автоматизованої інформаційної системи активно застосовується на виробничих підприємствах: туди вводять дані про виконання замовлень, кількість сировинних матеріалів, стан обладнання тощо.
У світі бізнесу, де відбувається щохвилинне оновлення інформації про продукти, компанії, банківські дані, зараз просто неможливо обійтися без електронних таблиць та спеціальних програм для них. Постійна модернізація вже створеного ПЗ та поява нового суттєво спрощує роботу з ним та підвищує його доступність для користувачів навіть із базовим рівнем комп'ютерної грамотності.
Електронні таблиці — незамінний інструмент не тільки для бухгалтерів, але і для комерсантів, товарознавців, економістів та представників інших професій. Вони дають можливість легко і просто, не проходячи спеціальне навчання, виконувати навіть найскладніші обчислення, моделювання ситуацій і не лише. По суті, це потужний калькулятор з величезною кількістю цінних функцій та можливостей, які значно підвищують ефективність роботи їх користувача.
Історія появи
Ідея електронної таблиці належить американському вченому Ріхарду Маттезіху, який у 1961 році оприлюднив своє дослідження Budgeting Models and System Simulation. У 1970 році запропонована ним концепція була доповнена канадцями Рене Пардо та Ремі Ландау. Вони подали заявку до патентної організації, щоб офіційно задокументувати авторство розробленого ними алгоритму автоматичного обчислення природного порядку електронних таблиць. Установа відхилила її, проте автори не здалися та подали до суду на контору. В результаті їм вдалося домогтися ухвалення рішення на їхню користь – патент було отримано.
Рене Пардо та Ремі Ландау створили програму LANPAR (LANguage for Programming Arrays at Random) влітку 1969 року, випустившись із Гарвардського університету. Вона дозволяла довільно програмувати цілі масиви даних. LANPAR користувалися американська телекомунікаційна компанія AT&T, канадська телекомунікаційна компанія Bell Canada та ще 18 телефонних підприємств Канади, а також автомобільний концерн General Motors (США). З її допомогою складали місцеві та національні бюджети.
VisiCalc
Якщо розглядати електронну таблицю як окрему категорію програмного забезпечення, її «батьком» прийнято вважати американського програміста Деніеля Брікліна, який у тандемі зі своїм колегою та другом Бобом Френкстоном у 1979 році створив програму VisiCalc. Електронну таблицю було розроблено для персонального комп'ютера Apple II. До речі, саме завдяки їй цей ПК став надзвичайно популярним, перетворившись із захоплення для технарів на поширений та затребуваний інструмент для бізнесу.
Після успіху «яблучної» версії у 1981 році VisiCalc був упроваджений у 8-бітові комп'ютери IBM PC, Atari, Commodore PET, TRS-80. Таким чином, на початку 1980-х концепт електронних таблиць отримав широку популярність, а програма VisiCalc стала лідером у цій ніші. Вона об'єднала в собі основний функціонал ПЗ для роботи з електронними таблицями, маючи в своєму розпорядженні інтерактивний інтерфейс WYSIWYG, автоматизований перерахунок, рядки формул і стану, функції копіювання діапазону з абсолютними і відносними посиланнями, створення формул за допомогою вибору конкретних клітинок для посилання. Журнал «PC World» тоді написав про VisiCalc матеріал як про першу електронну таблицю, випустивши з поля зору той факт, що вона має попередника – LANPAR.
В одному з інтерв'ю Деніель Бріклін розповів, як у нього виникла ідея створити VisiCalc. На заняттях в університеті він дивився, як професор малював на дошці таблицю, куди вносив результати розрахунків. Коли в обчисленнях було виявлено помилку, викладачеві довелося довго витирати і заново вносити вміст кількох рядків. Це наштовхнуло молодого Брикліна на думку, що процес можна відтворити на комп'ютері. Дошка у дамному випадку стала моделлю, що продемонструвала результати основних формул. Так з'явилася перша електронна таблиця VisiCalc.
SuperCalc
SuperCalc – електронна таблиця, розроблена та представлена компанією Sorcim у 1980 році. Спочатку входила до пакету програмного забезпечення операційної системи CP/M для портативного мікрокомп'ютера Osborne 1.
З'явилася SuperCalc як конкурент VisiCalc. Наприкінці 1980 року творець першого комерційно успішного портативного комп'ютера Адам Осборн займався пошуками того, хто продасть електронні таблиці для його дітища – Osborne 1. Спершу він хотів придбати права на VisiCalc, але отримав відмову. Тоді він попросив Sorcim зробити для нього таку електронну таблицю, яка б могла гідно конкурувати з VisiCalc. Це прохання було задоволене, і за розробку взявся Гарі Балейсен. Новинка коштувала Осборну 20 000 доларів. Презентація продукту пройшла успішно. В результаті SuperCalc став поставлятися разом з комп'ютером Osborne 1 як частина його програмного забезпечення, а також продаватися окремо за 295 доларів. 1982 року цю електронну таблицю перенесли на MS-DOS.
Lotus 1-2-3
Популярність комп'ютера IBM PC після його випуску у серпні 1981 зростала повільно. Основна причина: більшість використовуваних програм були «не рідними». Створена у листопаді 1982 року програма Lotus 1-2-3 допомогла радикально змінити цю ситуацію. Вона писалася спеціально під IBM PC, тому мала відмінну продуктивність. Успіх Lotus 1-2-3 спровокував стрімке зростання продажів комп'ютерів IBM PC. Користувачі спокушалися високою стійкістю до відмови, а також значними поліпшеннями швидкості і графіки. За цими параметрами VisiCalc Apple II тепер відставала.
Незабаром Lotus 1-2-3 остаточно витіснила з ринку електронних таблиць VisiCalc. Протягом кількох років вона утримувала статус найпопулярнішої електронної таблиці для MS-DOS.
Багатьох цікавить, чому у назві програми фігурують цифри "1-2-3". Відповідь проста. Розробник так окреслив кількість елементів, з яких вона складалася: таблиці, графіки та основний функціонал бази даних.
Microsoft Excel
Компанія Microsoft розробила першу версію Excel для персональних комп'ютерів лінійки Macintosh та випустила її наприкінці вересня 1985 року. Для операційної системи Windows вона з'явилася пізніше – у листопаді 1987 року. Компанія Lotus чомусь не поспішала випускати електронні таблиці під Windows, і це дало змогу Excel з 1988 року обійти конкурента за кількістю продажів. Таким чином, Microsoft став провідним розробником ПЗ. Коли Lotus нарешті презентувала свій продукт для Windows, фахівці Microsoft вже працювали над збіркою цілого пакета Office. У 1995 році електронні таблиці Excel зайняли лідируючу позицію на ринку програмного забезпечення цієї категорії, остаточно витіснивши Lotus 1-2-3. У 2013 році випуск Lotus 1-2-3 було офіційно припинено компанією IBM.
Excel – перший табличний процесор, який давав користувачеві можливість коригувати «зовнішність» таблиці прямо в процесі роботи з нею: змінювати вигляд клітинок, символи та шрифт. У ньому також вперше було реалізовано так званий розумний перерахунок клітинок. Суть методу полягала у оновленні лише тих, які залежать від змінених. Раніше в електронних таблицях проводився автоматичний перерахунок усіх клітинок. Ця процедура виконувалася після кожної нової зміни (якщо таблиця була об'ємною, потрібен був час) або після команди користувача (значення, що залишилися не перерахованими при цьому могли збивати з пантелику).
Електронні таблиці сьогодні
Один із найбільш популярних та затребуваних табличних процесорів у світі сьогодні – MS Excel. Програма входить до пакета Microsoft Office. Microsoft Excel – програма, що ефективно управляє електронними таблицями. Основні завдання, для яких її зазвичай використовують: обчислення, організація та аналіз даних. Вона допомагає оформляти елементарні рахунки, планувати сімейний бюджет, а також робити складні діаграми у 3D та вести повноцінний бухгалтерський облік для компанії.
Робочий простір Excel представлений аркушами. Набір таких аркушів називається книгою. Коли програма запускається, користувач бачить на екрані перший аркуш книги, що відкрився за замовчуванням. Її стандартна назва – «Книга1», але за необхідності її можна змінити. Аркуш складається зі стовпців та рядків (на ньому міститься максимум 256 стовпців та 65 536 рядків). Кожен стовпець позначається буквою англійського алфавіту, рядки просто пронумеровані. Клітинка утворюється перетином рядка і стовпця і автоматично отримує власну адресу (наприклад, клітинка, що знаходиться на «перехресті» рядка 1 і стовпця А має адресу А1). Файл, що містить книги Excel, має розширення xls.
Розробники Excel знайшли ту золоту середину: досить широкий функціонал поєднувався з максимальною доступністю для рядового користувача. Це дозволило програмі в стислі терміни здобути високу популярність. Сьогодні Excel стабільно утримує лідерські позиції ринку табличних процесорів.
Альтернативи
Успіх програми Microsoft Excel постійно підганяє інших розробників створювати щось таке, щоб якщо не обійти її за популярністю, то хоча б скласти гідну конкуренцію. Протягом усієї історії існування Microsoft Excel деякими компаніями було зроблено кілька спроб вийти на ринок електронних таблиць з ПЗ, що базується на абсолютно різних парадигмах. Найвдаліше це вийшло у Lotus. Програма Lotus Improv була потрібна у фінансовій сфері. Її потужний потенціал в інтелектуальному аналізі даних викликає повагу навіть сьогодні.
Microsoft Excel – безумовно, одна з найкращих програм для роботи з електронними таблицями, але вона не позбавлена недоліків. Головне серед них – вартість. На щастя, сьогодні вистачає безкоштовних і доступніших за ціною альтернатив, які справляються з покладеними на них завданнями не гірше.
Переваги електронних таблиць
Серед основних плюсів можна виділити:
- Доступність. Абсолютна більшість тих, хто сьогодні працює з таблицями в Excel, не закінчували спеціальних курсів для навчання. Максимум – короткий інструктаж від колеги чи знайомого. Це величезна перевага порівняно, наприклад, з мовою програмування C++, яку навряд чи реально освоїти середньостатистичному користувачеві навіть за місяць.
- Відкритість та статичність. Ці якості значно спрощують виправлення помилок. Основна складність у пошуку похибок полягає в тому, щоб знайти момент, коли пішов збій. В інших програмах довелося б робити весь час «крок назад», скасовуючи всі дії аж до тієї, де з'явилася помилка. В електронних таблицях цього робити не потрібно. Тут найголовніше – знайти першу клітинку з некоректними даними та виправити їх. Решта підтягнеться автоматично.
- Самостійність. Користувач лише задає формулу, а система в автоматичному порядку виконує обчислення. Ця концепція є основою всіх електронних таблиць.
Недоліки електронних таблиць
Мінусами вважаються:
- Слабка структурованість моделі даних. У таблицях вона представлена 3-мірним клітинковим масивом. Звичайно, це краще ніж зовсім позбавлений будь-якої структури текст у редакторі Notepad, але і значно гірше, наприклад, суворої типізації в Java або нормалізації структури реляційної бази даних. Якщо пояснити простіше, будь-яка клітинка може містити дані будь-якого типу. Неможливо заздалегідь знати, що станеться в умовній клітинці E5. Зв'язок між різними таблицями неявно зберігається у критеріях функції під назвою VLOOKUP і неминуче порушується, якщо випадково додати колонку. Через це трапляється більшість помилок.
- Високий рівень надмірності. IT-розробники намагаються дотримуватися принципу DRY (абревіатура «Don't repeat yourself», що означає «не повторюйся»). Як правило, вони прописують логіку одноразово, наділяють її конкретною назвою (це може бути якась функція), а потім посилаються на неї за потреби. А ось у таблицях на кшталт Excel користувач просто копіює готові формули. Спершу здається, що це дуже зручно, але в результаті потім важко розібратися, де саме вони використовуються. Внесення навіть мінімальних змін до вже внесених даних призводить до необхідності знову займатися копіюванням формул. Це надзвичайно ускладнює технічну підтримку та розвиток ПЗ, що працює з електронними таблицями.
- Неінтерактивний інтерфейс. Не можна змінювати спосіб відображення даних у динаміці, а також програмувати операції, які потім виконувались би однією кнопкою.
Підведемо підсумки
Сьогодні майже кожна компанія чи організація стикається з необхідністю обробки, зберігання, структурування та аналізу величезних обсягів даних. Електронні таблиці допомагають вирішити всі ці завдання швидко та легко. Відносна простота роботи з ними перетворює складні та громіздкі процеси на рутинну діяльність. Представлений на ринку програмного забезпечення широкий асортимент програм цієї категорії дозволяє задовольнити запити та побажання практично будь-якого користувача.
ApiX-Drive — універсальний інструмент, який швидко впорядкує будь-який робочий процес, звільнивши вас від рутини та можливих грошових втрат. Випробуйте ApiX-Drive в дії і переконайтеся, наскільки він корисний особисто для вас. А поки налаштовуєте зв'язки між системами, подумайте, куди інвестуєте вільний час, адже тепер його буде набагато більше.