548 р. до н.е. - перша документальна згадка про гру. У ті часи китайські філософи, із Конфуцієм включно, вже ілюстрували висновки комбінаціями, що складаються в ході гри.
VI-VII ст. - гра проникає на Японські острови та Корейський півострів. Вона швидко приживається у місцевих культурах.
Кінець XVI ст. - перша згадка про Го в європейських джерелах. Єзуїтський місіонер Маттео Річчі пише про гру на "порожній дошці з більш ніж 300 квадратами".
XVII ст. - у Китаї Го стає одним з чотирьох умінь (крім гри на лютні, малювання та каліграфії), що відрізняють людину шляхетного походження. Втім, археологічні знахідки свідчать - у Го завжди грали всі верстви населення.
1710 р. - філософ і математик Готфрід Вільгельм Лейбніц публікує працю, в якій описується ця китайська гра. Текст був написаний латиною. Тому залишився відомим лише вузькому колу інтелектуалів.
1880 р. - "відкриття" Го для західної цивілізації. Німецький хімік Оскар Коршельт публікує кілька статей, присвячених Го. У них він детально викладає правила і термінологію гри. Оскільки з Го Коршельт познайомився в Японії, то у західних шанувальників гри з того часу використовується саме японська термінологія.
1931 р. - побачила світ книга математика, філософа, другого чемпіона світу з шахів Еммануїла Ласкера. Автор приділяє опису та аналізу східної гри понад чверть книги.
Друга половина XX ст. - гра набирає популярності як у США та Західній Європі, так і за "залізною завісою" - в СРСР та країнах Варшавського блоку.
2016 р. - Південнокорейський професійний гравець Лі Седоль програє створеному компанією Google DeepMind алгоритму AlphaGo матч із 5 партій. Поразка людини на якийсь час підігріла інтерес до гри.

Суть гри

Заради стислості не стану детально описувати правил гри в Го. За бажанням читач завжди можна знайти в інтернеті ресурси, де тема освітлена дуже докладно. Зупинимося лише на основних моментах.

Інвентар - гра ведеться на розкресленій дошці, що називається гобан. На дошку нанесена сітка із перпендикулярних ліній. Точки їхнього перетину називаються ігровими точками.

Класична сітка має розмір 19 на 19 ліній та 361 ігрову точку. Гра ведеться спеціальними предметами, які називаються каменями. Вони, як і фігури у шахах – чорного та білого кольорів.

Мета - обгородити каменями свого кольору на ігровій дошці площу більшу, ніж суперник.

Ходи - ходом називається переміщення каменю на одну з ігрових точок дошки. Жодних обмежень немає. Хіба що гру завжди розпочинають чорні. Але поставлений камінь не зсувається до кінця гри. Окремий камінь або кілька каменів вважаються такими, що потрапили в полон, якщо камені противника стоять на всіх сусідніх ігрових точках по вертикалі та горизонталі. Полонений камінь знімається з дошки.

Закінчення гри - партія вважається завершеною, якщо неможливо зробити хід, який може або дати очко ходячому, або відібрати очко у противника.

Естетика Го

Як і багато явищ цивілізацій Східної Азії, гра Го має особливу естетику та етикет. Звичайно, в наші дні можна пограти і на робочому столі, і в мобільному додатку. Але це все одно, що пити з картонної ємності на ходу замість повільного смакування чаю з тонкої порцелянової чашки. Тому що дотримання ритуалів надає грі особливий шарм. А для нас, мешканців Заходу, ще й шанс торкнутися чужої цивілізації.

Як вже сказано вище, гра ведеться на дошці-гобані. Китайський варіант гобану квадратний. У Японії та Кореї дошка прямокутна із співвідношенням сторін 15:14. Це зроблено з огляду на перспективу. Така дошка для гравців виглядає квадратною. Класична дошка розрахована на те, що гравці сидять на землі. Тому така дошка має вигляд низького столика.

Залежно від версії гри камені можуть бути у формі сочевиці (японський варіант), або плоско-опуклими (китайська традиція). Знавці Го трепетно ставляться до матеріалів, з яких виготовлені камені. Вони не рекомендують використовувати пластик. Ці матеріали позбавляють учасників фізичних відчуттів від гри в Го. Камені із пластику легкі, не створюють потрібного звуку при розстановці, легко злітають із дошки. У китайців ідеальним вважається каміння з юнцзи. Склад цього матеріалу досі тримається у секреті. Швидше за все, це якась склоподібна маса із переплавлених природних мінералів.

Використовуйте ApiX-Drive для самостійної інтеграції різних сервісів. Доступно 350+ готових інтеграцій.

Автоматизуйте роботу інтернет магазину чи лендінгу
Розширюйте можливості завдяки інтеграціям
Не витрачайте гроші на програмістів та інтеграторів
Заощаджуйте час за рахунок автоматизації рутинних завдань

Безкоштовно протестуйте роботу сервісу прямо зараз і почніть заощаджувати до 30% часу! Перейти

Отримати доступ

Дуже шанобливо знавці ставляться до каменів з порцеляни, нефриту, деяких видів сланців.

Камені зберігаються в особливій чаші з кришкою – гоке. Вона являє собою дерев'яну чашу з кришкою. У кришку гравці складають камені, що потрапили в полон.

Камені потрібно тримати вказівним і середнім пальцем. Нетактовним вважається кидати каміння в чашу гоке з гуркотом, гриміти ними, брати кілька каменів відразу.

Перед і після гри супротивники зобов'язані вклонитися і разом прибрати каміння свого кольору з дошки.

В цілому ж у середовищі шанувальників Го дуже важливим є збереження спокою та врівноваженості як гравцями, так глядачами.

Ліки від хвороб віку

Очевидно, що будь-яка настільна гра є таким же тренуванням для мозку, як спорт - для м'язів. Однак складність і глибина давньої східної гри виділяє її серед інших настільних ігор. Довга історія дозволила виявити одну важливу закономірність - серед професійних гравців вкрай рідко зустрічалася стареча деменція. Пояснення відшукали нещодавно. До хвороби Альцгеймера багато в чому призводить небажання людини напружувати свій мозок, вчитися новому, виконувати складні розумові завдання. А регулярні заняття Го якраз вимагає частого розумового напруження.

Але профілактика вікових хвороб – це лише один аспект. До теми нашого обговорення (корисного для бізнесу) саме пряме відношення мають також:

Використання стратагем (іншими словами - прийомів), що використовуються у грі до ситуацій реального життя;
Граничне абстрагування гри. Вона дозволяє проводити паралелі Го з іншими сферами людської діяльності;
Відсутність фактора випадковості у грі. Це спрощує пошук причин перемоги чи програшу.

Ідеальне хобі для ділової людини

Спочатку перерахую деякі імена: Білл Гейтс, Сергій Брін, Джек Ма, Генрі Кісінджер. Всі ці люди грали в Го і високо цінували її застосування у бізнесі та політиці.

Джек Ма, наприклад, зауважив, що "принципи, засвоєні в Го, заклали основу для мого бізнес-успіху". Директор з маркетингу авіакомпанії Japan Airlines і виконавчий директор готельної мережі Nikko Ясуюкі Міура переконаний, що гра в Го допомагає грамотно розділити ринки і потім налагодити гармонійне співіснування. Він навіть присвятив цій темі книгу.

Генрі Кісінджер звертав увагу на те, що в Го, на відміну від шахів, мета полягає в розширенні власних можливостей та звуженні можливостей противника. Але ніяк не його повне знищення.

Шанувальники Го із сфери бізнесу розглядали гобан як аналог ринків та територій, а камені – аналог ресурсів компанії. При такому підході кожна партія в Го стає моделлю завоювання нових ринків та вибудовування відносин з конкурентами. Вище вже говорилося, що стратагеми Го цілком застосовні до ситуацій реального життя. Зокрема, вміння грати в Го дозволяє вирішувати цілий перелік завдань, які постійно постають перед кожним бізнесом:

Використання обмежених ресурсів та часу для отримання максимального прибутку;
Побудова оптимальної взаємодії підрозділів підприємства;
Визначення пріоритетних векторів розвитку бізнесу;
Вихід ринку зі сталою конкуренцією;
Протидія вторгненню на освоєні вашим бізнесом ринки;
Створення стратегічного плану дій на ринку, що швидко змінюється;
Поєднання глобального підходу з локальним.

Поради початківцю

Припустимо, хтось із читачів після прочитання вирішить зайнятися Го всерйоз. З чого варто розпочати? На що звернути увагу?

Роль наставника. Так, перше знайомство з правилами можна зробити й самому. Але наставник у Го допомагає новачкові моделювати на дошці ситуації з реального життя, вникати у власні дії та помилки.
Перевірка гіпотез. Вчіться втілювати реальну ситуацію в переміщенні каменів на дошці. Го не панацея. І не має ставати єдиним інструментом прийняття рішень. Але вона дозволяє по-новому висвітлити рутинні речі.
Аналіз власної поведінки. Початківці нерідко списують свій програш на нестачу досвіду. Але спостереження свідчать – чимало помилок робиться під впливом характеру, стану чи звичок гравця. Хтось через спалах агресії починає ходити хаотично, хтось упускає вигоду через обережність. І тут дуже важливою є роль наставника. Він допоможе знайти помилки як у грі, так і в реальному житті.
Постійність. Повернення до зіграних партій дозволяє попрацювати з виявленими помилками, прокачати отримані навички.

Висновок

На завершення ще одна думка на місце давньої гри. Згадуваний вище Ясуюкі Міура бачить у Го набагато більше потенціалу, ніж просто інструмент отримання прибутку. У своїй книзі "Go: An Asian Paradigm for Business Strategy" він пише, що концепція Го може стати новою парадигмою для вільної, справедливої та осмисленої конкуренції. Більше того, Міура вважає, що слід застосувати концепції Го у світовій дипломатії та підтримці миру на планеті.

***

Час – найцінніший ресурс у сучасних бізнес-реаліях. Виключивши з робочих процесів рутину, ви отримаєте більше можливостей для реалізації найсміливіших планів та ідей. Вибирайте - можете далі втрачати час, гроші та нерви на неефективні рішення, а можете скористатися ApiX-Drive, автоматизувавши робочі процеси та досягаючи результатів з мінімальними інвестиціями грошей, сил та кадрових ресурсів.